З 1 жовтня 2026 року купівля звичайних ділових послуг — розробки ПЗ, реклами, бухгалтерського обслуговування, консалтингу — може обернутися неочікуваною відповідальністю: якщо постачальник не сплатить VAT зі свого боку, платити може виявитися зобов’язаним покупець. Закон вже прийнятий Sejmem (17 липня 2026, проєкт UD314) — це не проєкт на розгляді, а норма, що набуває чинності за кілька тижнів.
Що змінюється
Механізм solidarnej odpowiedzialności nabywcy (солідарної відповідальності покупця) існував і раніше, але стосувався лише «чутливих» товарів із Załącznika nr 15 — сталевих прутів, металобрухту, палива, електроніки. Тепер список розширюється новим Załącznikiem nr 16, куди вперше потрапляють нематеріальні послуги.
Які саме послуги тепер під ризиком
| Послуга | Код PKWiU |
|---|---|
| Розробка ПЗ | 62.01 |
| IT-консалтинг | 62.02.2 |
| Хостинг, управління сайтами | 63.11.12 |
| Бухгалтерські послуги | 69.20.2 |
| Бізнес-консалтинг, управління | 70.22 |
| Архітектурний/будівельний консалтинг | 71.11.24 |
| Наукові дослідження та розробки | 72 |
| Реклама | 73.1 |
| Дослідження ринку | 73.2 |
| Інші професійні послуги | 74.90 |
| Послуги з найму персоналу | 78 |
Список охоплює практично весь спектр послуг, які щодня купує будь-який середній бізнес — від розробника сайту до бухгалтера, від рекламної агенції до кадрового агентства.
Приклад на цифрах: IT-компанія замовляє в одного підрядника розробку модуля за 60 000 zł нетто на місяць — сума перевищує поріг 50 000 zł. Якщо пізніше з’ясується, що підрядник не задекларував VAT з цієї угоди, а замовник не перевірив його належним чином заздалегідь — під ризиком опиняться всі рахунки від цього підрядника за місяць, не лише той, що перевищив ліміт.
Хто в зоні підвищеного ризику
Список послуг із Załącznika nr 16 напряму зачіпає кілька груп бізнесу частіше за інших:
- IT-компанії та розробники — регулярно купують і продають послуги з того ж списку (розробка, консалтинг, хостинг), ризик виникає в обидва боки;
- Бухгалтерські бюро — самі надають послуги з переліку (69.20.2), а отже, їхні клієнти формально теж підпадають під дію норми при оплаті бухгалтерського обслуговування;
- Рекламні та маркетингові агенції — як постачальники, так і замовники рекламних послуг із категорії 73.1/73.2;
- Компанії з активним аутсорсингом — ті, хто регулярно наймає підрядників на консалтинг, кадрові послуги чи розробку понад вказані пороги.
За яких сум виникає ризик
Відповідальність застосовується, якщо виконується хоча б одна з умов:
- Сума одного рахунку перевищує 15 000 zł брутто;
- Сумарна вартість послуг, куплених у одного постачальника за місяць, перевищує 50 000 zł нетто — тоді відповідальність поширюється на всі рахунки від цього постачальника за місяць, незалежно від суми кожного окремого рахунку.
Split payment більше не дає повного захисту
Раніше оплата через mechanizm podzielonej płatności (MPP, split payment) автоматично виключала солідарну відповідальність покупця — це був надійний захист. Після змін це правило працює з застереженням: якщо покупець знав або повинен був знати, що рахунок виставлений неіснуючим суб’єктом, документує операцію, яка не була виконана, містить недостовірні суми, або підтверджує дії в умовах зловживання правом — оплата через MPP вже не рятує від відповідальності.
Це зміщує акцент із самого способу оплати на реальну перевірку контрагента — потрібна «należytą staranność» (належна обачність), яку потрібно буде довести при спорі.
Ставки реальні, не гіпотетичні
За даними Мінфіну, санкції за art. 112b ustawy o VAT (до 30% від суми заниження податку) та art. 112c (100% VAT) вже зараз досягають серйозних сум: у 2025 році санкції за ставкою 100% перевищили 400 млн zł сумарно, за ставками до 30% — 270 млн zł. Це не абстрактна загроза, а працюючий, активно застосовуваний інструмент.
Часті запитання
Чи відповідаю я автоматично за борг будь-якого постачальника?
Ні. Відповідальність виникає лише якщо знали або повинні були знати про проблему — не за сам факт купівлі послуги.
Що робити, якщо я регулярно купую послуги в одного й того ж постачальника на великі суми?
Варто заздалегідь запитувати у постачальника підтвердження сплати VAT, перевіряти його статус у відкритих реєстрах (wykaz podatników VAT), і робити це до угоди, не постфактум.
MPP тепер марний?
Ні, він і надалі знижує ризик у більшості випадків — але перестає бути автоматичним, безумовним захистом за наявності явних ознак шахрайства з боку постачальника.
Що робити вже зараз
Якщо ваш бізнес регулярно купує IT-послуги, рекламу, консалтинг або бухгалтерське обслуговування на суми, що наближаються до вказаних порогів — варто заздалегідь вибудувати процедуру перевірки контрагентів. Конкретно це означає:
- Перевірити постачальника у wykazie podatników VAT (реєстр Szefa KAS) — до укладання угоди, не після отримання рахунку;
- Запросити у постачальника підтвердження реєстрації як czynnego podatnika VAT — письмово, не усно;
- Звірити адресу і дані постачальника з CEIDG/KRS — переконатися, що компанія реально існує і веде діяльність;
- Зберігати всі ці перевірки з датами — якщо пізніше виникне спір, довести потрібно буде не лише сам факт перевірки, а й те, що вона відбулася до угоди, не заднім числом;
- Насторожено ставитися до нетипових умов — ціна суттєво нижча за ринкову, неповне документування послуги, відмова надати підтверджувальні документи — все це може стати аргументом проти вас під час перевірки.
